Мені 66 років. Я живу в селі Нововасилівка Миколаївської області. Була в окупації. Діти виїхали, а я залишилася, бо не захотіла кидати будинок. 

У перший день війни почалися обстріли. Через наше село проїжджали російські військові. Бомбили нас. 

Медикаментів не було. Деякі ліки привозили волонтери. Воду й овочі були свої. Інколи підвозили крупи. Магазини деякий час не працювали. 

Ми з односельчанами підтримували одне одного. На щастя, нас звільнили. Ми зустрічали наших солдатів з квітами. Наготували їм вареників, пирогів напекли. Ми сміялися й плакали водночас. 

Я хочу, щоб війна закінчилася цього року. Надіюся, все буде добре.