Мені 69 років, жив у Гуляйполі. В перші дні у нас все було: і газ, і вода. Світло дуже рано відключили, а газ ще місяці два був. Запаси їжі були. Але в нас працювали магазини, ринок працював, так що харчі були.

В мене були друзі у Запоріжжі - вони мене запросили, і я поїхав до них. Сів на автобус та й поїхав. Не було труднощів.

Я жив сам, родини в мене не було. Я надіявся тільки на Бога, тому і стресу не було.

Майбутнє бачу світлим. Думаю, що всі люди повернуться до себе додому, і будемо відбудовувати своє місто. Я в це вірю.