У мене було гарне життя в Харкові. Всі мої рідні були поряд зі мною. Після початку війни не стало світла та інтернету. Всі мешканці виїхали, мені було дуже страшно. Запаси продуктів у мене закінчувались, тому треба було щось вирішувати. Я виїхала з людьми, які їхали у місто за продуктами. Дуже не хотіла евакуюватись, але іншого виходу не було. 

Мене шокує, що руйнуються школи та лікарні. Гинуть люди - це жахливо. Зараз я живу в Дніпрі. Мої рідні - за кордоном. Понад усе я хочу з ними побачитись.