Перший день війни я зустріла вдома. Були сильні вибухи. Відчуття були страшними. Найбільше мене шокували обстріли, коли я ледь встигала добігти до підвалу. На три місяці я з родиною виїжджала до Полтави. Затори були великими. Потім ми повернулись додому. 

Всі мої рідні виїхали зі Слов’янська, залишилась лише мама. Війна нас об’єднала. Щодня телефонуємо один одному. 

Сподіваюсь, війна скоро закінчиться, і наші діти ходитимуть до школи, як і раніше.