Коли почалась війна, мені довелось перейти жити до підвалу. Завдяки запасам їжі всіх мешканців будинку, ми не голодували.

Обстріли були сильними. Ракети, снаряди та міни прилітали у будинки. Було страшно вийти на вулицю.

Коли я вирішив евакуюватись, навіть не сподівався, що зможу виїхати. До центра міста мене довіз таксист за п’ятсот гривень. Там я сів на безкоштовний автобус і виїхав до Дніпра. Потім я переїхав до Запоріжжя. 

Зараз я сподіваюсь на перемогу. Дуже хочу дочекатись миру та отримати квартиру. Нехай ЗСУ визволять Сєвєродонецьк.