Привіт, Святий Миколай! Мене звати Ігор, мені 10 років. Навчаюся в 5 класі. Пишу тобі вперше. Я народився в селищі Межова Дніпропетровської області. На даний час я повернувся і знаходжусь в рідному містечку. Не так давно, із-за війни, мені з мамою та бабусею необхідно було виїхати у Львівську область. Мені там дуже сподобалось, такого гарно міста як Львів я ще не бачив. Але я все одно сумував за дідусем, песиком та своїми котиками. Друзів у мене немає. Ні в новому місті, ні в рідному я не знайшов справжніх друзів. Але мама говорить, що все наладиться і в мене з’явиться найкращий друг, і я в це вірю. Моя сім’я зі мною і ми разом сильніші. Мені не вистачає тих тихих і спокійних днів, які були раніше до війни. Також з татом я перестав спілкуватися. Він з нами не живе і мені не вистачає його уваги.

Я дуже вдячний мамі, бабусі, дідусю за те, що вони в мене є. Дуже вдячний нашим воїнам за їх сміливість, що я зміг повернутися додому і що вони стримують поганих російських орків.

Я мрію і дуже хочу, щоб одного ранку я прокинувся, надів шкільну форму і пішов до школи. Хочу потоваришувати з хлопцями з класу, щоб ми грали разом на шкільному стадіоні і не чули більше сирени. Хочу, щоб скоріше настала наша Перемога!

Сподіваюсь, Святий Миколай, ти прочитаєш мій лист і зробиш все можливе, щоб моє бажання здійснилося! Дякую.