Дома знаходилася, збиралась на роботу. Мій син загинув захищаючи Україну, а другий син через усі ці події тепер має епілепсію. Ми були без світла, води та газу. Гуманітарної допомоги було дуже мало, агресор нам її не видавав. Ділилися усі між сусідами. Я виїхала зі старшим сином та його сім'єю з окупації, а моя мама залишається і досі в окупації. Коли ми приїхали у місто, де ми зараз, люди як тільки дізнавшись, що ми з окупації виїхали, пропонували нам допомогу, це було неочікувано. До війни працювала на Укрпошті, маю інвалідність третьої групи, обмеження в рухах.