Кузнець Юлія
9-а клас, Стрільський ліцей Сарненської міської ради
Вчителька, що надихнула на написання – Лежавська Ірина Миколаївна
Моя Україна майбутнього
Моя отча земля зветься Україною. Тут я народилася і зростаю. Тут живуть мої батьки. Звідси родом моє прадідівське коріння. Воно міцно тримає в лещатах моєї душі історичну пам’ять української землі. Я – українка. В мені тече вільна козацька кров, в серці безупинно стукає повстанська нескореність.
Я – вільна по крові, як і моя вкраїнська земля.
Багато віків Україну намагалися знищити і поневолити. Безліч разів хотіли загнати наш волелюбний народ в рабське ярмо.
Однак, як той безсмертний птах фенікс, ми щоразу відроджували з попелу руїн, вставали і відчайдушно боролися за свободу рідного краю.
На жаль, ця боротьба триває і наш час. Моє покоління уже встигло пізнати весь жах і біль воєнного часу. Російсько-українська війна, що триває майже дев’ять років, принесла багато горя українському народу. Наші кладовища вкриті синьо-жовтими полотнищами Героїв. Багато дітей залишилися сиротами. Безліч родин втратили рідних.
Мир – таке малесеньке слово, але стільки у нього простого людського щастя! Що ж означає мир для мене? Мир для мене сьогодні означає життя без війни. Коли потомлені воїни повернуться до своїх рідних, до власних домівок. Мир – це життя без повітряних тривог і гучних вибухів. Мир – це коли у високості блакитного неба, десь під баранцями-хмаринками, чується дзвінка трель жайворонка, а не смертоносний свист ракети. Мир – це уся родина разом за святковим столом: віншує, колядує чи просто співає весільних пісень. У мирному житті діти знову матимуть справжнє дитинство: щасливе, безтурботно-веселе і радісне.
Настане час і ми переможемо жорстокого ворога. Я вірю, що Україна майбутнього житиме в мирі. Нарешті всі українці зрозуміють, що наша сила в єднанні. Коли народ згуртований, його ніхто не переможе. Моя Україна майбутнього відродиться з попелу війни і повстане з руїн. З новими силами і завзяттям ми відбудуємо наші міста і села, зробимо їх ще кращими. Ми очистимо наші родючі чорноземи від смертельних мін та снарядів. І знову заколосяться золоті ниви добірним зерном, зацвітуть в полях сині волошки і багряні маки. Знову жовтими оченятами вдивлятимуться в прозору блакить неба тендітні ромашки серед зелених трав на безкрайніх луках. Знову загуркочуть в полях трактори й машини, засіваючи добірне зерно в чорну ріллю. А наші безстрашні воїни-герої знову повернуться до своїх мирних професій: плекатимуть хліба, будуть виховувати дітей, працювати на різних підприємствах.
В мирній Україні діти знову зможуть ходити до школи і навчатися у своїх затишних просторих класах. Ми будемо вчитися на відмінно, бо кожен з нас добре запам’ятає час, коли навчання було важким, в холодних бомбосховищах ми бачили своїх друзів та вчителів лише на екранах телефонів. Тому ми будемо вчитися сумлінно, щоб в майбутньому працювати на благо та процвітання рідної землі. Україна відродиться і житиме знову, ще кращою і ще могутнішою державою.
Я не раз замислювалася над тим, що я зроблю найперше, коли Україна переможе. Мабуть, я щиро дякуватиму усім українським захисникам і захисницям, що вибороли перемогу в такій нерівній жорстокій боротьбі. Я обійматиму кожного військового, якого зустрічатиму, і буду дякувати. А ще, обов’язково, я піду до могил наших Героїв, які віддали свої життя за моє мирне майбутнє. Коли Україна переможе, ми нарешті, зможемо віддати справжню шану тим, хто поклав життя на вівтар нашої свободи і незалежності.
У день нашої перемоги я, нарешті, розкладу на місця речі з тривожної валізки.
Ми підемо з друзями просто гуляти рідними вуличками і радіти тому, що ми зуміли вижити і перемогти.
Наш переможний день буде і радісним, і сумним водночас. Він стане другим Днем незалежності і Днем пам’яті. Але з того часу почнеться новий виток української історії. Я впевнена, що після нашої перемоги, жоден ворог не зможе більше зазіхнути на українську землю. Україна стане могутньою державою із найсильнішою армією у світі. Ми пильнуватимемо свою свободу і пам’ятатимемо українську історію як справжня єдина нація і непереможний народ.