Я виїхала з Маріуполя двадцять сьомого лютого. Трасою бачила яскраве червоне небо – обстріли накривали Маріуполь. На деякий час ми з чоловіком засумнівались та не знали, чи можна їхати далі, але вирішили ризикнути, бо побачили ще машини на виїзд. Спочатку ми поїхали до Волноваського району, звідти я родом. Тоді там було ще відносно спокійно. Мій чоловік вступив в ТРО. 

На початку березня росіяни вже наближались до Волновахи, і ми вирішили виїжджати. Зараз живемо в Запоріжжі.

Я займаюсь громадянською діяльністю, допомагаю виїжджати людям з гарячих точок, працюю з переселенцями.

Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я дуже хочу обійняти бабусю, яка мене ростила. Вона виїхала з Маріуполя до дітей в Росію, і я розумію, що я її більше не зможу побачити.