Степанченко Максим

11 клас, КЗ КОР "Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С.Нечуя-Левицького"

Вчителька, що надихнула на написання – Яковенко Тамара Вікторівна

Моя Україна майбутнього

Прекрасна Україна майбутнього – це мрія кожного українця, зокрема і моя. Україна завжди була в центрі шляхів історії. В Україні зустрічаються різні культури, мови та традиції. Україна багата на природні ресурси та людський потенціал, саме тому вона має великий потенціал для розвитку. Попри те, що наша країна має велику історію, вона часто була в центрі і найважливіших війн в історії світу, боролася за свою незалежність.

Для мене Україна майбутнього – це перш за все країна без війни та жорстоких вбивств, країна, в якій хочеться жити та творити для неї, країна, в якій немає злочинів, країна, в якій є бажання розвиватись.

На мою думку, майбутнє України пов'язане з її людьми. Молодь України – це найбільший чинник для розвитку. Молодь – це найбільше джерело енергії та інновацій. Для того, щоб в України було світле майбутнє, важливо забезпечити якісну освіту, розвивати науку і технології, підтримувати молодь в їх починаннях. Крім того, щоб наша країна мала хороше майбутнє, потрібно боротись з корупцією. На жаль, корупція в нашій державі розвивається. Ми повинні будувати державу, де всі люди мають рівні права. Культура України також має важливе значення, українці повинні підтримувати і розвивати українську мову, традиції та мистецтво, а також бути дружелюбними до інших культур.

Мир – це поняття, яке супроводжувало людство завжди. На мою думку, мир сьогодні - це час без обстрілів та повітряних тривог, час, коли можна просто хоча б на хвилинку забути про повномасштабну війну, час, коли можна побути в колі сім'ї. Мир для мене сьогодні - це відсутність війни. Також, мир сьогодні – це гармонійне співіснування, співпраця та взаєморозуміння між націями та людьми різних культур. Людство повинно забезпечувати мир. Найбільша організація по забезпеченню миру у світі – ООН. Організація Об’єднаних Націй запобігає конфліктам, бореться із збройною агресією та захищає права людини.

Напевно, найперше, що я зроблю, коли закінчиться війна, так це просто побуду пару хвилин наодинці, без друзів, батьків та загалом без людей. Потім я скажу “Дякую” тим воїнам, які загинули, захищаючи рідну Україну. На мою думку, всім людям після перемоги потрібно дуже багато працювати та розвивати себе, і тим самим Україну.

Після війни потрібно, щоб була масова відбудова деокупованих міст та регіонів, щоб міста розвивались, щоб було життя в регіонах, де була окупація та бойові дії.

Тут можна навести приклад міста-героя Ірпінь. Місто, яке після важкого періоду почало відбудовуватись та розвиватись завдяки незламним людям, які в ньому живуть.

Загалом, моя Україна майбутнього - це країна, в якій немає війни та вбивств, країна, в якій хочеться мирного та спокійного життя. Я дійсно вірю в те, що Україна зможе вибороти свою незалежність.