«Мені син зателефонував і сказав, що війна почалася - я оторопіла», - розповідає Лідія Кульбашня із Залізничного. Коли її село почали обстрілювати, і там розбили кілька будинків, їй стало дуже страшно. Разом зі своїми синами та їхніми сім'ями вона виїхала до Запоріжжя. Каже, що дуже боялася, що її село окупують росіяни та почнуть творити звірства над мирними мешканцями. Пенсіонерка дуже сумує за своїм будинком та за своїми домашніми тваринами. Каже, що все життя вона тяжко працювала і не думала, що на старості років їй доведеться переносити такі поневіряння. Вона щодня молиться за наших захисників, і щоб війна якнайшвидше закінчилася і можна було повернутися до свого дому.