Життя в окупованому Херсоні стало справжнім випробуванням для сім’ї Анастасії Сергіївни

24 лютого я була з чоловіком і дитиною вдома в Херсоні. О пів на сьому ранку чоловіка викликали у військкомат і сказали, що Росія напала на Україну. Я довго не могла змиритися з подіями, які відбуваються навколо: продуктів немає, роботи немає, постійні вибухи у Чорнобаївці.

Моя дитина так злякалась під час обстрілів, що почала заїкатися.

Нам доводилось ночувати в холодному підвалі без світла. Інколи ми чули гуркіт проїжджаючого повз танку - у такі моменти завмирало серце.

Ми на собі відчули нестачу продуктів, але все дуже швидко подорожчало, неможливо було щось купити дитині. Нам вдалось частково розв'язати цю проблему за рахунок своєї картоплі й консервації. Також ми пекли печиво і хліб.

Згодом ми вирішили покинути окуповану територію: мене зворушило, що одна жінка вивезла нас з Херсону аж до Тернополя. Звідти ми переїхали в Івано-Франківськ. Тут ми, як і всі, стикнулись з проблемами: нестача коштів та дороге житло.

Я зараз не працюю, до війни у Херсоні займалася виготовленням десертів на продаж. Планую продовжити робити десерти.