Моя сім'я жила у місті Щастя. Ми жили і були щасливі… доки не з’явились «асвабадитєли».

24 лютого від обстрілу Градами згорів будинок моєї мами разом із нею… Це бачив мій одинадцятирічний син. Наша будівля теж постраждала.

Старший син боронив країну в лавах ЗСУ. Зник без вісті третього березня, а вчора мені повідомили, що він загинув.  

Ми тимчасово перебуваємо у Чернівцях разом із молодшим. Мені дуже шкода дитину. Він дуже сумує за втраченими рідними, за своїм домом і друзями. Добре, що хоч спілкується з іншими дітьми, які живуть поряд з нами у гуртожитку.