Мешкаю в місті Краматорськ, працював на заводі. Мені 60 років. Дізнався про війну з радіо, інтернету. Виїжджав, коли був удар по вокзалу в Краматорську, але вже повернувся.

На початку війни я ще працював. Було страшно, прилітало по заводу. Але якось працювали. Одні з останніх ходили на роботу, до квітня працювали, а потім виїхали.

Труднощів якось не було, ми виїжджали в Одесу. Але там також було неспокійно, і ми повернулися. Спочатку в селі були, а потім в місто повернулися.

Тільки зі світлом і з теплом були проблеми, а продукти і ліки були.

Шокувало, коли машину мою розбили. Попала під ракетний удар. Дуже жалко було автомобіль. Це було вночі – звісно, шокувало.

Хочеться, щоб майбутнє було без війни для початку.