Для Ольги Голубєвої з Краматорська справжня війна почалася задовго по повномасштабного російського вторгнення. Ворог давно не давав спокою ані, власне, її рідному місту, ані усьому регіону. Тому, щойно почула 24 лютого перші вибухи, зізнається, жодним чином не відреагувала. Мовляв, таке ж уже було. Та дівчині все ж довелося спробувати себе у статусі переселенки. Бо має двох маленьких доньок. Тому після прильоту ракети по краматорському залізничному вокзалу, де свого рятувального потяга чекали сотні людей, одразу вирішила – разом з дітьми та мамою тікатиме подалі. Її історія -  з перших вуст.