У Кремінній я облаштувала собі комфортне життя, аби гідно зустріти старість. Після початку війни все змінилось, у місті почались сильні обстріли. До кінця березня я залишалась вдома. Ракети та снаряди падали на житлові будинки. Мою сусідку вбило. 

Залишатись у місті було страшно, тож я з родиною виїхала. Зараз живу у Новомосковську. Вдячна людям, які нам допомагають. Спокою на душі у мене немає. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.