Безперервні вибухи снарядів, жодної вцілілої будівлі, відсутність їжі та небезпека, що чатує на кожному кроці. Так Світлана Коваль із дочкою Наталією згадують, як виживали у Маріуполі.

Довгий час на підконтрольну Україні територію маріупольців не випускали. Евакуаційні маршрути були відсутні. Виїхати можна було лише до Росії. Коли випадково по радіо почули про виїзд до Запоріжжя, то бігли під мінами до місця збору, щоби швидше врятуватися з окупації.