Війну ми переживаємо з 2014 року. Під час обстрілів ми знаходились вдома.

У перші дні війни ми очікували на те, що сталося. Над головою літали снаряди, розривались фосфорні бомби. Після таких прильотів ми гасили місто.

Ми виїхали, але душа залишилась у Бахмуті. Виходить, пів року ми прожили під обстрілами. Нас вивезли волонтери. Зараз винаймаємо житло в Охтирці.

Наша родина розкидана по світу. Війна людям не потрібна.