У 2014 році ми поїхали до табору «Перлина», він знаходиться на Чорному морі, далеко від нашого будинку. Тому мама поїхала з нами й була нашою вожатою – моєї та сестри Віки.

Ми там купалися в морі, лазили на скеледромі, купалися в басейні, ходили до аквапарку. До речі, він був на території табору, як і все інше.

Мені там дуже подобалося, але коли ми збиралися виїхати, то нас не відпускали. Ми були в таборі цілий місяць, у нас була в місті війна. Але ми потім нормально поїхали, і все було добре.

У 2014 році (я розповім коротко) ми сиділи та грали в ляльки. Ми тоді були маленькі. Ну ось, ми сиділи, грали – почали стріляти й вити сирени. Ми сиділи, а потім всі порозбігалися, а ми із сестрою сиділи та збирали ляльки. Але, слава Богу, що до нас не дійшло. Я дуже рада.

Ми сиділи в залі й дивилися телик – у вікні почало щось літати (була ніч) – червоне, синє. І це були міни. Ми вранці знайшли міни, які не вибухнули, а потім знайшли дуже велику міну на полі.