Ми з родиною були вдома, нас розбудив наш котик в 4.50 ранку і почули потужні вибухи. Ми в Харкові пробули п'ять днів у квартирі, жили в коридорі. Як почалися вибухи, з чоловіком закривали дитину. Ми ходили за їжею в перервах між вибухами. Війна нас ще дужче скріпила. Ми живемо разом. Так коли ми їхали до Полтавської області, нас зустріли дуже гарні люди, і допомогли нам всім. Я працювала помічником вихователя в садочку з особливими дітками, зараз садочок не працює, я на простої. Разом з нами всі дні була ікона Божої матері, вона нас оберігала та оберігає зараз.