Сім’я Маргарити Анатоліївни прожила місяць в окупації, але через інтенсивні бойові дії довелося виїхати до Запоріжжя. Героїня розповідає, що обстріли були такі сильні, що боялися навіть у підвалі. В місті не стало продуктів та води, лишатися було вкрай небезпечно й ситуація з кожним днем все важча. Рідні жінки дотепер лишаються в Пологах і вона намагається всіляко їх підтримати та сподівається на краще.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
