Раніше ми проживали в Луганську, але в 2014 році через напад росії були вимушені залишити дім. Переїхали спочатку до Одеси, але потім вирішили залишитись жити в Херсоні. Мати мого сина загинула 4 роки тому від раку. Ми залишились вдвох.

Коли почався повномаштабний напад ми були в Херсоні. Нажаль, нам не було куди поїхати. В Херсоні у нас хоча б була кімната у гуртожитку для ВПО з Луганська. Ми пережили окупацію, але після повернення Херсону збільшились обстріли. Відсутність доступу до школи, постійні відключення світла, відсутність роботи та постійні обстріли змусили нас покинути Херсон. Ми переїхали в Чорноморськ. Відчуття, що нема куди більше податися, адже обидві наші домівки в небезпеці, а також фінансові труднощі, бо я втратив роботу через війну (херсонський хлібний завод закрився). Ми стикнулися з нестачею їжі під час окупації Херсона.