У Людмили Іванівни через війну перервався зв’язок із сином, який зі своєю сім’єю живе в іншому місті. Її дочка втратила роботу, а онук не зміг довчитися та здобути вищу освіту.

Коли почалися обстріли прямо до селища потрапити вже було неможливо і доводилося об'їжджати на манівці. Жінка вдячна Ринату Ахметову за підтримку у нелегкий воєнний час. Вона не втрачає надію на зміни на краще і мріє, щоб їхнє селище відновилося і розвивалося.

Ми почули вибухи – та в’їзд в наше селище вже закрився