Ганна Григорівна згадує про стабільність, яка була до війни, про доступні ціни на продукти та комунальні послуги. Розказує, як одного разу прийшла додому з похорону, а в будинку вилетіли вікна разом із рамами. То був страшний. Бойові дії загнали людей в підвали. Найбільше, чого хоче жінка, це забути війну.