Бєлоусова Вероніка, 10 клас
Лебединський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 6 Сумської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Валюх Людмила Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Іде війна... А я про щастя мрію... Про мир, красу, про людяність і добро...

Коли я була ще маленькою дівчинкою, прадідусь розповідав історії свого життя про війну, яку йому прийшлося пережити. Я співчувала і переймалася почутим подіям. Мені дуже запам’яталися слова прадідуся: ”Все можна, дітки, пережити, лише б не було війни”. Але слово “війна” для мене було якесь далеке, те, що колись було, і минуло, але лишилося в нашій пам’яті та історії. Прадідусь розповідав розповіді зі сльозами на очах. І я б ніколи не подумала, що сама відчую, що таке війна.

24 лютого 2022 року назавжди змінило життя нашої країни. Це найстрашніший день, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення. З того дня і до цього часу українці стали свідками та жертвами злочинів неймовірного масштабу. Кожного дня ми платимо занадто високу ціну за свою свободу і незалежність — це життя наших захисників і захисниць, життя дітей, зруйновані долі, знищені міста і села. Сьогодні війна — це наша реальність.

Кожного ранку ми прокидаємося з надією, почути таку бажану новину, що все закінчилося, що настав мир і спокій у нашій державі. Та, на жаль, ми лише чуємо про нові обстріли, втрати, які забирають людські життя. Мир в Україні — наша єдина мрія.

Сирени, вибухи, бомбосховища, міни, дула автоматів, мрія про вдосталь їжі і води... Смерть бабусі, мами, тата, сусіда, друга чи домашнього улюбленця стала чимось майже буденним. Розбомблені будинки, лікарні і школи. Деякі діти вже не мріють про нові іграшки, вони мріють, щоб увесь цей жах припинився і “воскресла мама”.

Ми ураз стали дорослими. Уже ніколи, на жаль, не зможемо забути це зло і не дамо забути іншим. Але ж діти повинні залишатися дітьми: мріяти, сміятися, радіти, бавитися ляльками й пухнастими ведмедиками, кататися в парку на каруселях. Саме тому, я мрію про мир! А мир — це коли не стріляють, не гинуть люди й не розпадаються сім’ї. Страшно жити в період війни, тому, що не знаєш, як проживеш наступний день, чи взагалі виживеш. Тому мир для нас значить дуже багато: бути щасливим і спокійно ходити по своїй рідній землі, можливість жити повноцінним життям, працювати, вчитися, мріяти і не боятися за життя своє та своїх близьких. Це свобода, можливість бути господарем на своїй землі. Це право вільно обирати і визначати своє майбутнє.

Наші захисники відвоюють території, які по праву нам належать, адже Україна ніколи ні з ким не вступала у військові конфлікти, а лише по праву захищає свою землю. Щодня наші захисники і захисниці борються за світле майбутнє. Вони віддають своє життя заради нас — нового покоління, яке готове змінити країну.

Поступово відбудуємо зруйновані будинки та відновимо інфраструктуру. Звісно, я бачу країну квітучою. Україна стане європейською державою, нею пишатиметься весь світ. Взагалі, я впевнена, що майбутнє країни залежить від нас з вами. Тому варто об’єднатися, щоб усі наші бажання та задуми неодмінно здійснилися. І тоді майбутнє моєї держави буде світлим, чарівним і мирним. Перш за все, коли Україна переможе, я поїду в гості до прадідуся, обійму міцно і промовлю такі довго очікувані слова: “Дідусю, ми перемогли!”. Мені дуже хочеться зробити свій внесок в майбутнє України. Я хочу брати участь у процесі відновлення своєї країни та робити все можливе, щоб побудувати мирне та щасливе майбутнє для себе та для всіх громадян. У подальшому хочу здобути професію лікаря-реабілітолога. Моя мета: здорова нація, міцна країна. Ще планую зайнятися волонтерською діяльністю — допомагати діткам, які постраждали від війни. Також одним із важливих завдань майбутнього — відновлення та збереження природнього середовища. Після війни побічні ефекти руйнування довкілля будуть відчувати ще довго, і для того, щоб сприяти швидкому та ефективному відновленню довкілля, важливо вже сьогодні задуматися над вирішенням цієї проблеми. Ми хочемо жити у квітучій вільній Україні. Дуже важливо зберегти українську природу, створити більше заповідників, садів, парків. Адже природа — це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того, наша природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати цю красу усім, хто живе на землі.

На мою думку, у сучасному світі навряд чи існує явище, яке шкодить людині більше, ніж війна. Сьогодні для нас прагнення миру набуває особливо важливого значення. Ми єдині у своєму величезному прагненні до злагоди і миру. Спільними зусиллями зможемо перемогти і побудувати державу, якою будуть пишатися майбутні покоління українців.