Родина Вікторії розкидана по всій України, бо виїжджали вже під звуки вибухів. Їм дивом вдалося виїхати неушкодженими з палаючого міста 

Сама я з Маріуполя, працювала там. Але 2022 року переїхала в Київ - десь за місяць до початку війни. Втім, так склалися обставини, що 24 лютого я опинилася в Маріуполі. Наступного дня ми планували повертатися в Київ. Натомість прокинулися від вибухів, хутко зібрали всі речі й розмірковували, куди їхати далі. В цей же день ми потягом виїхали до Хмельницького. Було важко, поїзд зупинився в полі, простояв там десь три години.

У нас не було зв'язку з рідними, які залишилися в Маріуполі, ми дуже за них хвилювалися.

Батько з бабусею нарешті переїхали, а мама залишилася в Маріуполі. Зараз усі розкидані по різним містам.

Раніше ми працювали в Маріуполі в ювелірному магазині. Зараз в Києві плануємо щось будувати, якось допомагати іншим. Треба мислити позитивно, щось робити, будувати плани. Словом, планувати майбутнє. Плануємо відкрити бізнес, перевезти маму з Маріуполя. А якщо, звісно, Маріуполь деокупують, то плануємо повернутися. Головне, що ми лишатимемось в Україні.