Війна застала нас у Маріуполі. Я проживала на мікрорайоні Східний. Прокинулася від вибухів. Глянула у вікно – там вже була заграва і дім здригався. Я о п’ятій ранку виїхала в центр, потім батьки приїхали. Ми були там у подружки, але вибухи наближалися, і ми прийняли рішення виїхати із Маріуполя.

Коли місто було вже окуповане, то був дефіцит продуктів, магазини зачинялися. Поки була змога, ми купляли їжу, бо розуміли, що продуктів може не бути. Тому у нас був запас продуктів десь на місяць.

Ми покинули місто без нічого: речей не було. Було страшно виїжджати з окупованого міста, орки погрожували розстріляти нас. 

А з нами були родичі з дитиною. На щастя, ми змогли виїхати на підконтрольну територію. Спочатку виїхали в Запорізьку область, а через тиждень це місто окупували. Звідти ми змогли виїхати тільки з четвертого разу, бо нас не випускали. Зараз ми в місті Суми, тому що тут є родичі.

Я вірю що війна закінчиться скоро, дякуючи ЗСУ. Своє майбутнє уявляю в мирній і рідній Україні.