Саюк Остап

6-б клас, Дубенський ліцей № 6 Дубенської міської ради Рівненської області

Вчителька, яка надихнула на написання – Горшкова Галина Григорівна

Війна. Моя історія

В ту ніч, двадцять четвертого лютого дві тисячі двадцять другого року, коли розпочалася повномасштабна війна, ми не могли повірити, що росіяни напали на нашу Україну, нищать наші міста, людей. Тато з мамою щось обговорювали та були дуже схвильовані. Згодом ми зібрали речі та поїхали за місто – подалі від небезпеки.

У селі ми пробули менше доби, згодом вирішили повернутися додому. Одразу облаштували сховок у нашому погребі, де зберігаємо продукти на зиму. Кожної повітряної тривоги, навіть уночі, ми вставали, хутко збирались та спускались в укриття.

Одного вечора, під час тривоги, коли я зі своїм молодшим братом йшов до нашого схову, то почув угорі шум та свист – це була ракета. Згодом ми вийшли з татом у двір і у темноті побачили великий «гриб» вогню, який підіймався в небо. Мама злякано подивилася на це страшне видовище і заплакала. Це було страшно.

Війна – це смерть, це – діти без батьків, це – сім”ї без будинків. Моя сім”я просить Бога закінчення війни,

повернення Героїв з Перемогою до своїх домівок. СЛАВА УКРАЇНІ!