Мені 59 років. Я живу з чоловіком у селі Івано-Кепине Баштанського району Миколаївської області. Ми маємо двох синів. Один мешкає у цьому ж селі, інший – у Полтавській області. Мій чоловік – пенсіонер. Я ще не на пенсії. 

Ми жили в окупації, без світла. Воду набирали з колодязя. Майже всі заощадження витратили на продукти. Ліки не купували, бо вони дорого коштували. Зараз отримуємо гуманітарну допомогу. 

Окупанти відбирали автівки і все, що їм подобалося. Нишпорили скрізь. Перевіряли документи. 

Шокували обстріли. У нашому селі не було жертв. Однак, є побиті будинки, худоба гинула. 

Хочеться, щоб швидше закінчилася війна. Хочеться побачити дітей і онуків.