Бородіна Євгенія, 16 років, Очеретинський ЗЗСО І–ІІІ ст., с. Михайлівка

Есе «Один день»

Війна – жахлива трагедія, яка була і є страшною для всіх людей, а найбільше для мене. Я досі пам'ятаю той день, коли моя сестра ледве не потрапила під кулі. На той час мені було років десять, мабуть. Тоді я не дуже розуміла, що таке війна, хоча нам розповідали про неї.

Це був січень 2015 року. Моя сестра була в лікарні, бо чекала народження дитини. Саме в той час поблизу лікарні було чути звуки куль, бомб, звуки танків та військових автомобілів.

Мені було душе страшно за свою сестру та племінницю. Я благала Бога, щоб він уберіг їх від цього жахіття. Коли моя мама поїхала провідувати дівчат, а це було приблизно 20 січня, то знову було чутно, як лунали вибухи, стрілянина. А через деякий час біля лікарні щось вибухнуло. Лікарня затряслася, але, дякувати Богу, все обійшлося.

Через місяць моя сестра повернулася додому. Я була щаслива в той момент, адже єдина сестричка, яку більше за все ціную і люблю, повернулася живою та здоровою разом із донькою. Той день мені інколи сниться, а коли дивлюся на неї, живу – радію та заспокоюю себе. І тоді я зрозуміла, що таке справжня війна. Саме в той період часу я усвідомила, що почалася війна…

Для багатьох людей також війна була великою трагедією. Наприклад, Перша світова війна, яка тривала 1914–1918 роки, була братовбивчою. Тоді Австро-Угорщина разом із Російською імперією боролися за українські землі. Перша світова війна визначила кінець старого світового порядку, що склався після Наполеонівських війн. Наслідки кривавого протистояння були важливим чинником для початку Другої світової війни.

А ось Друга світова війна почалася з 1939 року, була ще тяжчою ніж Перша, адже тоді фашистські загарбники окупували території різних міст.

Швидко минає час, старіють ветерани, відходять у вічність учасники і свідки Великої Вітчизняної війни народів Радянського Союзу, які боролися проти фашистських загарбників. Багатьом із нас здається, що війна закінчилась зовсім нещодавно, а з тих пір вже пройшло багато років. І чим далі від нас події того часу, тим чіткіше постають вони в пам’яті, тим ясніше стає історичне значення.

Людина ніколи не повинна забувати про людей, які загинули заради життя інших поколінь. Пам'ятники воїнам, музеї, солдатські кладовища. Немає їм числа. Ми завжди повинні пам'ятати про мільйони наших громадян, які склали свої голови в ім'я великої справи – справи порятунку людства від фашизму.

Людство живе історичною пам'яттю. Недарма на меморіальних плитах і пам'ятниках висічені слова: «Ніхто не забутий і ніщо не забуте!» Одним із найжахливіших гріхів людини вважається невдячність. Отже, війна – велике жахіття, створене людством, і для кожної людини вона по-своєму страшна та кривава. 

Було б добре, якби зараз у нас не було війни. Взагалі, що означає мир для мене та для інших людей? Мабуть, мир – це те, чого не вистачає на сьогоднішній день.

Я переконана, мир – це доброта, допомога, радість, сміх, захист, взаємоповага, вміння прислухатися один до одного.

Я люблю разом зі своєю родиною прогулюватися парками, дивитися на мирне небо, милуватися сонячним та теплим промінням сонця. Коли не чуєш різних воєнних звуків, а тільки бачиш радість та посмішки своїх близьких. Коли не боїшся втрати когось із членів своєї родини. Коли не замислюєшся, що це може бути останній день твого життя.

Гадаю, що з моїми думками погодиться більшість людей. Напевно, вони також мислять так, як я. Але ж це залежить від самих людей, хочуть вони війни чи миру. Сподіваюся, що в майбутньому не буде війни і що молоде покоління не буде очевидцем біди і горя. Краще жити щасливо, в мирі та злагоді, добрі та радості. Життя складне, і ми самі вибираємо, як в ньому жити, обираємо власну долю та керуємо нею.