Брищенко Вероніка, учениця 8-А класу Комунального закладу «Харківська гімназія №165 Харківської міської ради»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Філатова Наталія Анатоліївна

"Чому бути українкою - це моя суперсила"

Бути українкою - це моя суперсила. Часто думаю, невже саме так нам дано це зрозуміти? Уже майже два роки триває злочинна російська війна проти України, війна, яку ми не розпочали, але яку ми маємо завершити. Ця війна вимагає від нас великої сили, духовної стійкості і відданості нашій Батьківщині. За цей час ми вивчили багато важливих уроків про себе і свою країну. Ми почали нарешті розмовляти своєю рідною мовою, позбулися комплексу меншовартості, почали проявляти національну ідентичність. На жаль, великою ціною. Але війна навчила українців цінувати своє і пишатися своїм. Показала, що українці мають свою суперсилу. Це те, що всередині кожного з нас: захисника, лікаря, рятувальника, пожежника, волонтера…

Мільйони українців стоять як єдине ціле. Саме це робить нашу суперсилу безмежною. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інших народів, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Уся наша історія про те, що український народ завжди боровся за свою незалежність і волю. І навіть у ці важкі часи ми разом долаємо будь-які перешкоди тоді, коли об'єднуємося  і підтримуємо один одного.  Боротьба важлива на всіх фронтах, і ми готові до цього випробовування.   У нас є хоробрі воїни, які захищають нашу країну на фронті, а також мільйони людей, які донатять, допомагаючи  постраждалим і підтримуючи наших захисників.

Моя суперсила в тому, що я є українкою. І пишаюся тим, що і в моїх жилах тече кров наших славних предків, їх незламна воля, готовність боротися і ніколи не відступати перед агресором.

Ми знову відстоюємо своє право на незалежність і свободу, платимо надзвичайно високу ціну за нашу державність, за право  бути українцями. Сьогодні відбувається встановлення справедливості, тому що тільки той народ і та нація, які знають свою історію і шанують минуле, мають своє майбутнє. Моя суперсила  в гордості  за свою країну та її людей і готовності  зробити все можливе, щоб забезпечити її майбутнє. Бути українкою - це не просто обов'язок, це  та суперсила, яка дає нам віру і впевненість у подоланні будь-яких випробувань.

Ми гордо несемо цю відповідальність і віримо, що ми обов'язково переможемо і побудуємо світле майбутнє для України.

Українські жінки також відзначаються своєю відвагою і відданістю. Наразі   37 тисяч жінок несуть службу в Збройних Силах України. І всі вони готові стати на захист своєї країни. Нарівні з чоловіками вони воюють на всіх фронтах, проявляють сміливість і незламність. Патріотичний дух наших жінок нічим не зламати. І на цій війні є справжні приклади вияву героїзму наших дівчат.

Мене дуже вразила історія звичайної українки Лізи Чернишенко з Попасної. Їй усього п'ятнадцять. Але вона, маючи вогнепальне поранення, сіла за кермо й вивезла в безпечне місце чотирьох травмованих людей. Саме Ліза, на мою думку, є символом відваги нашої безстрашної молоді.

Таких прикладів безліч. І всі вони демонструють, що бути українкою - це не тільки суперсила, це і обов'язок, і можливість зробити вагомий внесок у нашу спільну перемогу заради щасливого майбутнього. У моменти важких випробувань, коли чоловіки змушені зі зброєю в руках  стати на  захист рідної землі, суперсила  українки стає ще сильнішою. Сьогодні серце кожної матері, сестри, дружини, дівчини вболіває за долю наших захисників-героїв, готове підтримати, надихнути і відвести біду.

Наші українки стають ніби ангелами-охоронцями. Вони відчувають велику відповідальність за долю своїх близьких і старанно дбають про те, щоб донести до них підтримку та любов. Слово теж може бути оберегом.

Тому жінки і діти пишуть листи, які є ниточками, що пов’язують наших воїнів з рідною домівкою і не дають їм відчути себе самотніми. Незламні жінки України  допомагають захисникам як волонтерки або продовжують так само сміливо та самовіддано вести переможні битви на медичному, освітньому, інформаційному та інших фронтах цієї війни. Ця суперсила є надзвичайно цінною для України і відображає дух солідарності та об’єднання, який приведе нас до перемоги.

Війна принесла нам горе, страждання, сльози, стрес, біль у домівки мільйонів українців. Зникли десятки сіл і міст. На сьогодні важко осягнути масштаби цієї війни, які доведеться долати.

Сьогодні кожен із нас повинен зробити все можливе і неможливе, щоб перемогти і забезпечити нашим нащадкам мирне майбутнє у незалежній, вільній і процвітаючій державі. Завдяки нашій незламності, стійкості та витривалості, що є теж виявом суперсили українців, ми вистоїмо у цій боротьбі і переможемо «темне царство» орків.

І сьогодні, як ніколи, актуальні слова великого генія України Т. Г. Шевченка: «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»

Я вірю в те, що наша ненька Україна, як та казкова пташка фенікс, відродиться з попелу й руїн. Сьогодні бути українцем – це неймовірна суперсила. Тому тримаймо стрій! Підтримуймо один одного! Наближаймо перемогу!