Росіяни приходили у моє село з перевірками декілька разів. Над моїм будинком літали ракети та снаряди і вдень, і вночі. Я живу з чоловіком. Продукти якось привозили, небагато, але все ж таки їжа була. Також нас рятували запаси.

Найбільше мене шокували руйнування, яких завдала війна. Мені досі не віриться, що відбувається цей жах.

Я нікуди не виїжджала, зараз в селі стріляють значно менше, але прильоти снарядів бувають.

Хочеться, щоб війна закінчилась цього року. Я мрію, щоб всі військові повернулись додому та був мир.