Наша сім'я жила дуже добре до того, як почалася війна. Незабаром мама з татом розлучилися, і ми з мамою поїхали до бабусі в Часів Яр. У Часовому Яру щодня було чути постріли. Іноді над нами пролітали вертольоти та збивали безпілотники. Там я пробув усе літо.

Наприкінці літа ми поїхали до Краматорська. Я пішов до школи і знайшов багато друзів.

У лютому 2016 року я не пішов до школи – у нашому районі почалося бомбардування. На двох перших поверхах повибивало шибки. У наш будинок влучив снаряд.

Я сподіваюся, що скоро війна закінчиться і настане мир. Люди більше не будуть вмирати. Нікому не доведеться переїжджати в інші будинки та квартири. Люди повернуться додому до своїх рідних і близьких.