У мене є родина: дорослі діти, які давно виїхали. Нікого тут не залишилося. У 2014 році ми ще їздили по роботі у Донецьк. Тоді там почалися бойові дії. Ми довго добиралися додому, годин дев'ять, було багато блокпостів. Коли розпочалася повномасштабна війна, я була вдома у Мирнограді. Ми нікуди не виїжджали. 

Ми зробили криницю, вода у нас є, газ теж. Гуманітарну допомогу нам давали. Тому тяжких умов у нас не було. Живемо ми відносно непогано. Купили невеликий газовий балон, запаслися продуктами. Нам уже й нічого особливого не потрібно.  

Сам факт того, що розпочалася війна, шокував. Ніколи не очікувала, що таке трапиться. Щодня чекаємо на завершення війни.

Намагаємося позитивно думати. Новини взагалі не дивимося. Читаємо дещо по інтернету, і все. Щоб не засмучуватися і не хвилюватися. Хочеться щоб війна закінчилася чимшвидше.