Юлія Сабірівна в мирний час працювала у залізничній лікарні, її чоловік – на гуртових складах.

Намагалися сховатися в підвалі, а потім почали звикати

У перші дні війни вона залишилася вдома з двома дітьми, коли чоловік поїхав на роботу під Донецьк. Він йшов  залізничною колією під обстрілом.

Страх загнав людей у ​​підвали, а потім, через деякий час вони почали звикати до всього, що відбувається. Жінка мріє про мир на Донбасі, про цілісність України, щоб усе було, як раніше.