Я працював слюсарем КІПіА. 24 лютого був на роботі, почув, як бомбардують околиці міста. Ми з сином і дружиною поїхали за тестем і тещею. Забрали їх, і деякий час жили у підвалі сусіднього дому, бо наш будинок знищила авіабомба. Мій автомобіль залишився у гаражному кооперативі. Там йшли бої, то я не міг його забрати.

За водою ми ходили під обстрілами.

22 березня ми вирішили виїжджати. Перебралися спочатку у Запоріжжя, потім у Дніпро.

Я молю Бога, щоби найскоріше повернутися додому.