До війни я і всі мої рідні жили в Маріуполі. Я працювала у банку ПУМБ, мій чоловік – прикордонник, брат служить у ЗСУ. Вони і зараз перебувають у зоні бойових дій.
На початку війни ми жили у друзів у селищі Пісчаному, але 23 березня дім, де ми всі перебували, зайнявся від обстрілу. Він згорів разом з усім майном, навіть моя собака згоріла. На щастя, всі люди залишились цілими.
Під час пожежі з нами в домі була й моя дев’ятирічна племінниця. Разом із нею і моєю мамою я евакуювалась у Дніпро, а дружина брата залишилась у Маріуполі. Хоча ми зараз і почуваємося в безпеці, дитина дуже лякається сигналів тривоги, гучних звуків і грому. Вона панікує, плаче. Ми бачимо, що їй потрібна серйозна допомога спеціалістів.