24 лютого Павло привіз із Вишгорода родину до батьківського будинку у Кодрі. Потім відправив закордон, а сам лишився. Разом з іншими чоловіками рили траншеї, робили бліндажі, щоб захистити рідне село від загарбників. Пам'ятає, як стояли на вулиці і дивилися на ворожі літаки, що пролітали над ними.
"Наше діло було – лопати в руки та вперед, бо ми знали, що росіяни можуть сюди впертися"
Переглядів 50