Дуже тяжко розповідати. Ми самі з Салтівки. Крізь були сильні обстріли, взриви. Найбільш страшними були літаки, які скидали бомби біля нашого дому. У нас нічого не було: ні води, ні продуктів харчування, ні медикаментів. Тому я з дитиною виїхала. Зараз проживаємо тільки я і вона. Бувший чоловік аліменти не сплачує та дочкой не хвилюється. Дитина вже краще себе почуває, а раніше лякалася кожного шороху, бо після винищувачів - це жах.