24 лютого я почула вибухи, не могла повірити, що почалася війна. Російські війська проїжджали повз наше село, було дуже страшно. Я нікуди не виїжджала за весь час війни. Найбільше мене шокувало, що на нас напали, такого ми ще не бачили. 

Спочатку були проблеми з провізією, але зараз мені допомагають онуки. Я вже у похилому віці, пенсії ледь вистачає.

Я молюсь за перемогу, щоб діти зростали у мирі. Наше село вціліло, а ось інші міста і села зруйновані. Їх потрібно відновлювати.