Я з Нікопольського району. З дому нікуди не виїжджав і їхати не збираюся. Дружина виїжджала до Польщі, а потім повернулася. 

Війна застала мене вдома. Як ми про вторгнення дізналися – вже й не пам’ятаю. 

Найперші труднощі – економічні. Постійні обстріли – це теж трудність. Ми живемо в прифронтовій зоні. Роботи немає. Ціни ростуть. Нічого гарного нас не чекає.

Мені допомагає заспокоїтись робота по дому. Намагаюся працювати, щоб не впадати в депресію й не думати про погане. Живемо одним днем. День прожив – і радієш.

Я думаю, що війна скінчиться в цьому році, за моїми відчуттями – десь восени. Я бачу, що активна фаза війни вже минула. Думаю, що до чогось домовляться.