На початку війни ми жили у місті Харкові у районі Північна Салтівка. З перших днів наш будинок був під обстрілами, ми ховались у підвалах, але стільки було влучань по житловим будинкам, в наслідок чого були пожежі та руйнування будівель, що знаходитись у підвалах було небезпечно. Наш будинок пошкоджено, з дитиною там проживати немає можливості. Ми живемо в орендованій квартирі у іншому районі міста. Шокуючим було все. Найбільший був страх за дитину, щоб зберегти її життя та здоров'я. Психологічний стан дитини дуже підірваний. Дитина почала проявляти розлади психіки. Ми боремось з цим, стараємось дати щасливі моменти дитинства, щоб дитина змогла здорово усвідомити обставини. Дитина дуже налякана, не вистачає спілкування з однолітками.

На початку війни була гуманітарна катастрофа у місті. Була нестача їжі, хліба, аптеки були зачинені, у магазинах були величезні черги, товар новий не завозився. Відстояв 3 години у черзі - на полках магазину нічого.