У перший день війни мені було дуже страшно, бо я пам’ятала, що таке війна ще з 2014 року. У 2022 році все стало набагато гірше. Доводилось ховатись від обстрілів, виживати без води і світла. Я вирішила все ж таки виїхати. Полишати рідну домівку мені дуже не хотілось. Цей крок для мене був найскладнішим за весь час війни. Дорога в евакуації була складною, доводилось довго стояти на блокпостах. 

Мої батьки залишились в Слов’янську. Мене приємно вразило, що їм надає допомогу Фонд Ріната Ахметова. 

Я би хотіла, щоб війна закінчилась також несподівано, як і почалась. Майбутнє я бачу у процвітаючій країні.