Мені було вісім років, коли у нас на Сумщині проходили бої (Другої світової війни). У 18 років вийшла заміж, потім народилися дочки. Перед війною мені зробили операцію з онкології.

Під час війни ми нікуди не їхали, ховалися в погребі. Три місяці сиділи без світла, хліба. Всі магазини закриті, продуктів не було. Потім нам почали привозити хліб. Ми варили на багатті їсти.

Ми дуже часто отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова, спасибі йому.

Найжахливіше, коли поруч падали снаряди

У нас в городі впав снаряд, в будинках побило дахи. Це було найстрашніше. Через три будинки від нас теж впав снаряд, вбив сусіда. У селищі було багато розбитих будинків.

Я мрію, щоб був мир. Я не бачу онуків і правнуків, дорога закрита.