Жителька села Преображенка Ганна Стрельнікова має двох дітей та чоловіка з інвалідністю. Жінка втратила роботу через війну. Під час бойових дій родина весь час бігала в укриття, а діти лягали спати взутими та одягненими. У селі не було світла дев'ять днів, бо під час обстрілів було пошкоджено електромережу. Ганна каже: "Ми думали, що скоро війна закінчиться". Під час чергового обстрілу жінка не встигла добігти до укриття, та осколок потрапив їй у ногу. Ганна згадує, що найстрашніше їй було за дітей, бо вони дуже лякалися. Згодом родина виїхала з села. Коли все стихло Стрельнікови приїхали додому, але знову повернулись до міста, бо ввечері прилетів снаряд. Дорога була довгою, бо стояли на блокпостах. На новому місті було багато труднощів на новому місті, але вони впорались. Жінка впевнена, що скоро повернеться у своє село.
«Найжахливіше – це бачити страх в очах своїх дітей»
Переглядів 230