Кокудак Арсен, 10 клас
Опорний заклад освіти «Верхняцький ліцей» Христинівської міської ради Черкаської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Рудь Наталія Федорівна
Моя Україна майбутнього
Щасливий той, хто народився на землі, що Богом названа Україною, наділена безкраїми сонячними полями, напоєна пшеничним добірним колосом, голублена ніжним блакитним небом, обдарована мелодійною піснею, багата гостинними, милосердними, зичними для усіх миру людьми – українцями. А я лише один голосок в океані українського багатоголосся, могутньої нації, тієї нації, яка останні два роки не лише провістила, але й довела світу свою незламність і волелюбність, переконала всіх, що ми живемо й дихаємо, набираємося сил і наснаги зі своєї української твердині. Я переконаний, що моя Україна – країна майбутнього, а ми – її сила, енергія, рішучий поштовх до сміливих змін задля успішного мирного майбуття.
Свідомий того, що люди, народжені у мирі, завжди прагнуть миру. Адже недаремно великий київський князь Володимир Мономах заповідав нам, своїм нащадкам, такі слова: «Убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його; якщо хто буде достоїн смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської». Українці жодного мудрого слова не забули, а, навпаки, йдуть шляхом праведним, святим – прославляють державу акціями Миру, флешмобами Єднання, благодійними заходами та різними активностями, щоб вогник миротворчої держави запалав великим всемогутнім полум’ям Віри, Надії та Любові у всьому світі.
Постаті минулого – свідки важливих державних перетворень задля миру в Україні. Гортаючи сторінки історії, перед моїми очима постає пророцтво Сина України і Батька Нації Тараса Шевченка, легендарність Великого Богдана, могутність славної родини Драгоманових, величність політики Михайла Грушевського, сміливість проголошення незалежності України В’ячеславом Чорноволом…. Це унікальні історичні особистості, які творили і несли мир у народ, у державу. За кожним їхнім поступом вбачається велике бажання єдності, добра, надії та милосердя. По собі вони залишили Україну, що стоїть на засадах любові до людей. Завдячуючи їм (а наша земля багата великими іменами і талановитими людьми) ми відродили Україну, що ростила, ростить і роститиме справжніх героїв, провісників справедливості, життя, свободи вибору. Саме такі герої підносять сьогодні людські цінності – добро, вірність, честь і патріотизм – на рівень важливих законів життя на Українській землі.
Сьогодні я бачу мир у щасливому дитинстві, радісному сміхові, у творчому самовираженні, у розвитку інтелектуально багатої молоді, у реалізації планів та мрій українського юнацтва, які своїми здобутками прославлятимуть Україну, творитимуть державу Миру. Мій вибір – це стійка життєва позиція щодо великого і мирного майбутнього нашої країни.
Як на мене, то наше мирне життя є кому оберігати і захищати. За нами - сивочолі діди, мудрі батьки, відважні брати, сміливі учителі та вишколені військові. Вони прагнуть миру для нас і виборюють його усім своїм вмінням та безмежним стоїцизмом.
Слово «мир» протиставляється слову «війна», як протиставляються поняття «добро» і «зло». Так, війна – це зло, страх і страждання, вона несе біль на тлі сучасних подій в Україні, коли ні на мить не припиняється щеміти серце кожного українця за рідну землю, за кожну втрачену українську людину, за кожне втрачене та понівечене агресором дитяче життя, за кожен клаптик випаленого ворожою ракетою міста чи села, за кожне наше мирне «я», яке намагаються придушити, а то й знищити навіки.
Підсумую словами Василя Стуса:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Так, Україна гірко плаче за втраченими синами, але миру не перекреслити нікому, не перекреслити так, як і не забрати чи відвоювати волі у сильного Богом народу – українців. Адже за нами історія, за нами правда, за нами «слава і воля святая». А незборимий той народ, який воює з вірою і правдою у серці, із прагненням назавжди викорінити зло і закріпити мир, натомість принести у кожну домівку упевненість у мирне завтра.
Миру – бути! Україна – країна майбутнього!