Ширніна Софія

10-б клас, Харківський ліцей №172 Харківської міської ради

Вчителька, що надихнула на написання – Лінько Марина Олексіївна

Моя Україна майбутнього

Я часто роздумую над тим, якою буде у майбутньому наша Україна… Моя славна і нескорена держава, на долю якої випало стільки страждань. Інколи здавалося, що ще трошки – і вона покориться, зламається перед страшним злом, не зможе більше витримати жорстокості підлого сусіда. Але ні, вона сильна та міцна! Вона тримається заради нас всіх, заради кожного з нас, заради нашого світлого майбутнього!

Отже, Україна майбутнього… Я думаю, що це буде країна, насамперед, без страху.

Ми обов’язково переможемо клятого сусіда. Ми почнемо дихати вільно, на повні груди. Нас ніхто і ніщо більше не зможе залякати, поставити на коліна і наказувати, як потрібно думати, жити!

У нас буде сучасна оборонна міць, щоб жодна країна світу навіть не подумала зазіхнути в нашу сторону. І це додасть кожному українцю сил, впевненості, змусить забути про страхи, про те, що колись зможе повторитися 24 лютого 2022 року…

Культурне розмаїття в Україні майбутнього вражатиме!  В нашій державі ще більше шануватимуть свої традиції, історію. Культура отримуватиме великі кошти від держави, які допоможуть підняти її на вищий рівень. Увесь світ буде знати, що українці створюють якісні культурні продукти. Історичні пам’ятки, які зараз перебувають в надзвичайно занедбаному стані, знову будуть відроджувати і приноситимуть користь і збагачуватимуть нас духовно.

На мій погляд, зараз дуже важливо вберегти українську природу: створювати більше заповідників, парків, а також боротися проти вирубування лісів. Адже природа — це, в першу чергу, наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Українська природа - неповторна і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.

Майбутнє України залежить тільки від нас з вами. Якщо ми не будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то зможемо збудувати щасливе життя.

Ми всі розуміємо, що обов’язково переможемо у війні, і це лише питання часу. Звісно, Україна буде втомленою, понівечиною, але такою щасливою. Авжеж, я бачу неньку такою ж квітучою, якою вона була й раніше, але в ній житимуть вже інші люди. Ще варто пам’ятати, що будь-які зміни у державі починаються насамперед із нас, нам самим треба змінити погляди на життя, стати добрішими одне до одного. Я на сто відсотків впевнена, що майбутнє моєї держави буде світлим, чарівним, спокійним, казковим і мирним!