Леся – працівник енергетичної сфери. Згадує, як вперше російські ракети впали на підприємство ДТЕК. Запах пороху, диму, вибиті шибки. Страх та невизначеність…
Від перших обстрілів в жінки живе це відчуття очікування удару. Кожна тривога, коли вона не на зміні, змушує писати колегам на роботу та цікавитися, чи з ними усе гаразд.
Але відповідальність кожного разу бере гору над страхом, і Леся працює, попри небезпеку. Бо підприємство має забезпечувати країну електроенергією.