9 березня 2022 Року був авіанальот на пологовий будинок. Його було знищено. Очі дітей, які тільки народилися, були засипані землею. Одна породілля загинула. Інші чудом вціліли. Про це згадує Ірина Коробка, керівниця департаменту соціального захисту населення Маріуполя.

24 лютого - це був моторошний день, незрозуміло було, що робити, але Ірина поїхала на роботу. До терцентрів почали прибувати перші евакуйовані зі Східного, Талаковки, Лебедіно. Необхідно було організувати харчування. Кожен робив те, що міг.

1 березня забирали памперси з "Комунальника", там був склад и треба було забрати продукти. Але сталося потрапляння в склад, добре, що ніхто не загинув.

Коли евакуювали до ПДТУ з Лівобережжя людей, загубилися 4 дитини (старшій 15 років, молодшому - 5 років). Військові допомогли знайти дітей, вони були у лікарні, 8 березня привезли їх до батьків в ПДТУ.

Найстрашніше - це авіаудари. З 2 березня Маріуполь накривали не тільки гарматами, градами і танками, але й авіаударами. Діти, які були у терцентрі, з підвалу не виходили зовсім. Страх, коли літять авіабомби, діти, які у підвалі, вони скукожуються і кричать. Страх того, що не можеш нічим допомогти.

РФ можливо назвати тільки фашистами і більше ніяк. Вони знищують місто, в якому ти народився, ріс, народились твої діти.