Мій зять пішов на війну у перший день вторгнення. Коли снаряд прилетів у військову частину, я ходив на розбір завалів. Це був жах. Доводилось діставали загиблих. В Охтирці були страшні обстріли.

Мої діти виїхали до Польщі. Їх там добре приймають. Поляки – наші найліпші друзі. 

Зараз Охтирка – місто-герой. Я вірю, що українці вистоять у цій боротьбі. Мої діти повернулись додому. Я хочу, щоб вони були щасливими та побачили світле майбутнє.